#DOCUMENTARY

Почати трилогію з назви «Сепарація», як це робить Соня Гера, — рішення особливо влучне, адже саме процедура сепарації уможливлює розрізнення, закладає початок: створюючи дистанцію між першим і другим, вона покладає їх як окремі елементи. Проте й сама ця «cепарація» є ризиковою, адже здійснений надріз може виявитися не надто точним.

Цьогорічна програма Docudays «Деконструкції», що включає добірку від Довженко-Центру та три роботи, присвячені проблемі постколоніального — як на території Європи (Ірландія), так і на колишніх неєвропейських теренах (Нідерландська Нова Гвінея та Гвінея-Бісау), — вимагає критичного підважування.

В IST Publishing виходить книга розмов Йонаса Мекаса — людини, яка, з одного боку, широко відома у світі кіно, а з іншого — займає позицію вкрай незрозумілу.

Стрічка «Мирні люди» Оксани Карпович, подібно до інших документальних робіт, що створюються українськими авторами під час російсько-української війни, насамперед адресована аудиторії, безпосередньо війною не зачепленій, певним чином від неї дистанційованій.

Роботи українських студентів-кінематографістів, з причин, що потребують детального дослідження, на жаль не часто викликають справжній інтерес.

З 24-29 жовтня відбувся 27-й міжнародний фестиваль документального кіно Ji.hlava, один з найбільших фестивалів документального кіно у Центральній та Східній Європі.